.7 клас                                   УРОК 12

Тема. Індійський океан: клімат, властивості водних мас, природні ба­гатства, види господарської діяльності ,охорона природи.

Мета: поглибити й систематизувати знання про особливості при­роди Індійського океану; вдосконалити практичні уміння ха­рактеризувати кліматичні умови океан¹, властивості водних мас, природні багатства, наводити приклади представників органічного світу, встановлювати джерела забруднення вод

океану, порівнювати з аналогічними характеристиками інших океанів.

Тип уроку:  комбінований.

Обладнання: фізична карта світу, ілюстративні (відео-) матеріали природи Індійського океану, підручники, атласи.

ЗМІСТ УРОКУ

І.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Тести.

1)   Найбільшою глибиною в Індійському океані відрізняється жолоб:

а) Філіппінський;     б) Зондський;         в) Тонга.

2)   Найдовша протока Світового океану:

а)Дрейка;                 б) Мозамбікська;   в) Ґібралтарська.

3)   Перші  глибоководні  спостереження  в  Індійському  океані
в 1772 р. здійснив:

а) Дж. Кук;               б) Ф. Маґеллан;      в) І. Кусто.

4)   Індійський океан не має безпосереднього зв'язку з океаном:
а)Тихим;

б)           Північним Льодовитим;

в)           Атлантичним.

5)   Води Індійського океану не омивають береги:

а) Євразії;                б) Африки;           в) Південної Америки.

Гра «Нумо порівняй».

1)     Який з океанів має більш крутий материковий схил — Атлан­тичний чи Індійський?

2)     У якому з океанів більше морів — у Тихому чи Індійському?

3)     Який з океанів утворився раніше — Тихий чи Атлантичний?

4)     Який з океанів майже повністю розташований у межах однієї літосферної плити — Тихий чи Індійський?

5)     У якому з океанів є морські течії, що змінюють свій напрямок двічі на рік, — в Атлантичному чи Індійському?

6)     Природа якого з океанів зазнала більшого впливу від госпо­дарської діяльності людини — Атлантичного чи Індійського?

7)     Який з океанів дає майже половину світового вилову риби —Атлантичний чи Тихий?

Бліцопитування.

1)      У яких кліматичних поясах розташований Індійський океан?

2)      Що таке мусон? Де і як утворюються мусонні вітри?

3)      Від чого залежать температура та солоність водних мас океану?

4)      Які загальні закономірності зміни кліматичних умов харак­терні для Тихого та Атлантичного океанів?

5)   Яка течія проходить через Тихий, Атлантичний та Індійський океани? Які це має наслідки для природи названих океанів?

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Порівнюючи географічне положення та рельєф дна Індійського океану з Тихим та Атлантичним, ви визначили схожі риси, але й ви­явили багато розбіжностей. Постає питання: якими чинниками зу­мовлені своєрідні риси природи Індійського океану? Досвід вивчення океанів підказує, що визначальним чинником у формуванні природи океану є його географічне положення. Але це тільки припущення. Спробуємо довести це на конкретних фактах.

III.     ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «учитель—учень» (робота в парах).

Один з учнів опрацьовує текст підручника «Клімат та водні маси», другий — «Своєрідність органічного світу» (5—7 хв). Потім вони об­мінюються знаннями.

Завдання.

Прочитайте текст підручника «Використання ресурсів океану» та складіть план розповіді.

Матеріали для розповіді вчителя.

 1.  Клімат та водні маси.

Особливості кліматичних умов Індійського океану визначаються поло­женням його переважної частини в екваторіальних і тропічних широтах, а також впливом величезного масиву суходолу, який оточує океан із півночі. На відміну від кліматичних умов Тихого та Атлантичного океанів, де клі­матичні показники змінюються майже паралельно екватора, в Індійському океані клімат північної та південної частин суттєво відрізняється.

Нерівномірне прогрівання води й суходолу сприяє утворенню мусонної циркуляції. Тому північній частині океану властиві два сезони — тепла, тиха, суха, сонячна зима і спекотливе, хмарно-дощове штормове літо. Середньомі­сячні температури досягають+27...+32 °С, а на півночі Аравійського моря та

в Бенгальській затоці -40 °С. Від проникнення холодних повітряних мас із півночі океан захищений найвищими хребтами Гімалаїв.

Восени та іноді навесні, у періоди міжсезоння, на півночі океану зароджу­ються тропічні циклони, під час яких піднімаються ураганні вітри. Рухаю­чись до азійських берегів, вони спричинюють значні руйнування і людські жертви.

У південній частині океану циркуляція атмосфери зовсім інша. На південь від 10° гід. ш. панує південно-східний пасат. Далі на південь дмуть сильні та стійкі західні вітри помірних широт у середньому зі швидкістю 8—14 м/с. Досить часто вони переростають у шторми.

На південь температури повітря поступово знижуються. Найхолодніше у високих широтах поблизу Антарктиди. Там, у її прибережній зоні, стовпчик .термометра сягає позначки -50 °С.

Іноді Індійський океан називають океаном «теплих вод», адже на його знач­
них просторах температура поверхневих вод вища за +29 °С. Навіть на глибинах
600—800 м води зберігають відносно високу температуру: +11...+13 °С. Але се­редня температура поверхневих вод-17 °С. Цей трохи знижений показник пояснюється сильним охолоджувальним впливом антарктичних вод. Найтепліша частина океану — північна, вона позбавлена притоку холодних вод і тому добре прогрівається. Улітку температура води в Перській затоці піднімається до +34 °С. У Південній півкулі температура води знижується з широтою. Поблизу Антарктиди багато айсбергів і морського льоду.

Води Індійського океану більш солоні, ніж у середньому у Світовому оке­ані (35—36,8 %о). Особливо це помітно в його північно-західній частині, де до високих температур води додається гарячий подих велетенських пустель. Ре­кордсменами за солоністю є Червоне море (42 %<>) та Перська затока (40 %п'). У Червоному морі не тільки найвища солоність, але й найвища температу­ра поверхневих вод (+35,6 °С). Вивчення моря за допомогою глибоководних апаратів довело, що воно розміщене в тектонічній тріщині, із якої постійно виділяються розчини з температурою +144 °С,— очевидно, мантійні речо­вини. Тепла та прозора вода Червоного моря створює умови для існування величезної кількості живих організмів.

Найменша солоність спостерігається в Бенгальській затоці (31,5 %о) та поблизу Антарктиди (33,7 %₍>).

Однією з характерних рис вод Індійського океану є їхня прозорість. Найпрозорішими є води південної субтропічної області. У цю частину океану потрапляє зовсім мало річкових вод — головних каламутників океанської чистоти.

Особливістю природи Індійського океану є Мусонна течія, створена мусо­нами. Це єдина у світі течія, яка змінює свій напрямок залежно від сезону. Літня Мусонна течія прямує зі сходу на захід, зимова — із заходу на схід. Моряки давніх часів знали про такі властивості течій та використовували їх підчас своїх далеких подорожей. Система течій Південної півкулі подібна до відповідних систем Тихого та Атлантичного океанів.

Дуже важливу роль у водообміні трьох океанів — Індійського, Тихого та Ат­лантичного, відіграє течія Західних вітрів, яка безперервно, як вічний двигун, переміщає мільйони кубічних кілометрів води на рік. Течія Західних вітрів (Ан­тарктична циркуляція) — найбільша й найпотужніша течія нашої планети. Дов­жина цієї «цариці морських річок» перевищує ЗО тис. км, ширина — 1 тис. км, а глибина — 2—4,5 км. Щосекунди течія переносить 240 мли м'* морської води, тобто значно більше, ніж усі інші морські течії разом.

2.  Своєрідність органічного світу.

Органічний світ Індійського океану має багато спільного з органічним сві­том західної частини Тихого океану. Надзвичайним різноманіттям живих організмів виділяються тропічні широти. Особливо багато тут одноклітин­них водоростей та організмів, які світяться вночі. Як і в Тихому океані, тут багато коралів, колонії яких створюють сприятливі умови для «поселень» різноманітних риб, тварин і рослин. Рифове угруповання живе як єдиний організм. Чарівна краса коралових рифів поблизу узбережжя Індійського океану приваблює туристів з усього світу.

До найпоширеніших риб належать сардинела, анчоус, скумбрія, тунець, акула, летючі риби. Велика біла акула — найбільша хижа риба. Вона виростає до 6 м завдовжки, а її величезні гострі зуби сягають 6 см. Цей вид акул пере буває під загрозою знищення. У південних водах багато цінних промислових видів риб (нототенія, білокровні риби), зустрічаються китоподібні та ласто­ногі. Тут також мешкають крокодили. Великі промислові скупчення рако­подібних (лангустів, креветок тощо) та безхребетних тварин — голотурій, або трепангів, які широко використовуються в китайській кухні.

Зарості водоростей облямовують береги Австралії, Південної Африки, ост­ровів. На островах північного сходу Індійського океану в прибережних водах утворюються мангрові зарості. Ці незвичайні дерева називають «морським дитячим садком»: їх розгалужене коріння являє собою чудове «пасовище» для риби. Ці дерева пристосовані до життя в морській воді. їхнє м'ясисте листя видаляє надлишки солі.

3.  Використання ресурсів океану.

Біологічні ресурси Індійського океану використовувалися жителями уз­береж та островів ще з давніх-давен. І сьогодні більшість острів'ян живуть за рахунок рибальства. Але загалом біологічні ресурси океану вивчені слабко і використовуються недостатньо. Тому за біологічною продуктивністю Індій­ський океан займає останнє місце серед океанів.

Протягом останніх десятиріч активно освоюються мінеральні ресурси шельфу. У товщах осадових порід на дні Перської затоки розвідані величезні запаси нафти та природного газу. Перська затока досить мілка та спокійна, що істотно полегшує нафтовидобування. Щороку з-під дна затоки викачують майже 200 млн тонн нафти. А потенційні запаси нафти тут становлять понад ЗО млрд. тонн. Це найбільші запаси морської нафти у світі. Із Перської затоки починається найбільший у світі вантажопотік нафти та нафтопродуктів.

На піщаних пляжах Індостану видобувають циркон — надзвичайно міц­ний мінерал, який використовується в промисловості та ювелірній справі. Олов'яний камінь, або каситерит, видобувається з дна Бенгальської затоки. Його видобуток здійснюється зі спеціально обладнаних величезних кораблів, які нагадують плавучі заводи.

Із давніх часів у прибережних водах Індійського океану видобували пер­ли. Особливо багаті на них Перська затока та прибережні води навколо ос­трова Шрі-Ланка. На піщаних пляжах цього острову з давніх-давен також видобували алмази, смарагди та інше коштовне каміння.

На дні Індійського океану знайдено великі запаси залізо-марганцевих конкрецій.

Багато країн, які розташовані в пустельних районах Азії, зовсім не ма­ють запасів прісної води. Ще сто років тому її доводилось завозити. Тепер опріснювальні установки видаляють сіль із морської води, щоб її можна було використовувати в побуті, промисловості, для зрошування полів.

Водами Індійського океану, особливо його північною частиною, проходять численні судноплавні шляхи. Але загалом за кількістю перевезень Індій­ський океан поступається Атлантичному і Тихому.

Теплі та мальовничі острови Індійського океану приваблюють туристів, а сприятливий клімат островів дозволяє вирощувати тропічні фрукти та квіти, які експортуються в інші країни світу.

Індійський океан значно менше освоєний, аніж Тихий та Атлантичний. Але із цим океаном пов'язано чимало проблем через господарську діяльність людей. Адже на його узбережжі проживають понад 1 млрд осіб. Найбільшої

шкоди природі океану та узбережжя завдають видобування та перевезення нафти й нафтопродуктів, забруднення шкідливими речовинами, які вино­сяться річками з полів, побутовими відходами. Зазнав змін і органічний світ океану та узбереж. Вирубування мангрових лісів призводить до ерозії бере­гів, зникнення тварин, які мали тут притулок. Ще до 1800 р. мореплавцями були знищені унікальні гігантські морські черепахи острова Родрігес та уні­кальний нелітаючий птах дронт, який мешкав на острові Маврикій.

Для збереження унікальної природи Індійського океану потрібні систе­матичні спостереження за станом водного довкілля та міжнародні зусилля для його охорони.