Тема 2. Практична робота № 1:Спостереження за погодою, висотою Сонця над горизонтом, сезонними змінами стану рослинності та водойм.

   Мета: узагальнити в учнів знання з природознавства про явища природи, зміну їх стану за сезонами року, розвивати в учнів вміння спостерігати за явищами природи, удосконалювати навички фіксувати, аналізувати та оформлювати результати спостережень; навчити учнів користуватися метеорологічними приладами та виготовляти саморобний прилад для вимірювання висоти Сонця над горизонтом; виховувати в учнів пізнавальний інтерес до навколишнього світу, естетико – екологічну культуру.

Обладнання: термометр, барометр, флюгер, матриці  для журналу метеорологічних і фенологічних спостережень

 Хід роботи.

1. Спостереження за погодою.

Для проведення спостережень за погодою необхідне таке обладнання: календарі погоди, прилад для вимірювання висоти сонця над горизонтом, метеорологічні прилади: барометр, термометр, флюгер.

Спостереження за погодою дуже важливі. Чому?

Деякі спостереження можна вести без приладів – візуально.

Спостереження слід проводити в один і той же час, наприклад уранці, о 8 годині. Усі записи слід робити охайно і чітко, користуючись умовними позначеннями елементів.

Виготовлення метеорологічних приладів.

             Виготовлення барометру.

Виріжте з тонкого картону смужку довжиною 2,5 см і накресліть з одного краю шкалу з по­ділками. Прикріпіть її до пляшки за допомогою резинок. Заповніть пляшку водою на три чверті. Посуд також слід наповнити водою майже ущерть. Отвір пляшки слід затиснути пальцем і пере­вернути догори дном. Опустіть руку з пляшкою в посуд так, щоб отвір пляшки був під водою. Потім приберіть руку від пляшки, щоб вона залишилася в посуді. Рівень води в пляшці буде підніматися і опускатися залежно від змін атмосферного тиску, у міру того як повітря з більшою чи меншою силою тиснутиме на воду в посуді. Необхідно відмітити рівень води в день, коли буде виготовлено барометр, і зафіксувати, який цього дня був атмосферний тиск. У метеожурналі слід відмічати рисками баричну тенденцію: тиск зменшується, збільшується чи залишається не­змінним. Слід пам'ятати, що на барометр не повинні потрапляти прямі сонячні промені. Бажано розміщувати його подалі від джерел тепла, наприклад обігрівачів.

Кількість опадів можна виміряти за допомогою саморобного опадоміра

Для його виготовлення необхідно мати пластикову пляшку з плоским і гладким дном та лінійку. Відступивши від верхнього краю пляшки приблизно 10 см, необхідно акуратно розрізати пляшку  на дві частини. Потім верхню частину або лійку слід вставити в нижню частину (колектор) пляшки .- отвором униз. Поставте пляшку в грунт на відкритій місцевості без дерев і споруд. Опади, що ви­пали за той чи інший час (6. 12, 18 і 24 години), варто вимірювати за допомогою лінійки регулярне 12 см відповідає приблизно 1 см опадів або 10 мм. Якщо вам необхідно виміряти кількість опад = у вигляді сніг/, лійкою можна не користуватися. Слід не забувати зливати воду з опадоміра після кожного заміру.

                                                                                  Дощомір

Важливим метеорологічним елементом для спостережень є вітер — його напрям і швидкість. Для виготовлення саморобного флюгера знадобиться аркуш тонкого картону, плівка, яку часто використовують учні для обклеювання книжок, п'ятиміліметровий штир довжиною 1 м, клей, клейка стрічка, два зажими для кабеля та ковпачок від ручки

Спочатку слід перемалювати флюгер на картон, як показано на малюнку. Потім його необхідно вирізати, з одного боку вкрити плівкою і провести лінію через центр. Далі скласти флюгер пополам плівкою угору і закріпити половинки між собою. Кінець можна обрізати так, щоб отримати стрілку, а клейкою стрічкою прикріпити ковпачок від ручки до флюгера. Штир слід прикріпити до вертикаль­ної поверхні на відкритій місцевості за допомогою зажимів для кабеля так, щоб він не повертався. Виготовлений флюгер слід надіти на кінець штиря. За допомогою компаса чи карти необхідно визна­чити сторони горизонту й намітити орієнтири, наприклад дерева, стіни споруди, будинки. Вітер змусить флюгер повертатися. Його гострий (обрізаний) кінець буде показувати в той бік, звідки дме вітер.

 

Спостереження за висотою Сонця над горизонтом..

Коли ми спостерігаємо за висотою Сонця над горизонтом – ми говоримо про визначення кута падіння сонячних променів. Цей кут буде різним упродовж року в нашій місцевості, а також відрізнятиметься в один і той же момент на різних широтах. Це залежить від особливостей обертання Землі навколо Сонця. Найбільша висота сонця над горизонтом  кожної доби в кожній місцевості спостерігається опівдні, саме тому і найвища добова температура буває після 12 години. Найбільша висота сонця протягом року в широтах, де розміщується Україна, буває влітку (наприкінці червня – на початку липня), а найнижча – взимку (наприкінці грудня – на початку січня). Вимірювати висоту сонця слід   один раз на місяць.

                

 

  Сезонні спостереження в природі.

Наука, яка вивчає явища в природі, називається фенологією ( від грецьк. Fenomen – «явище» та logos – «вчення»). Спостерігаючи за явищами природи протягом кількох років, можна встановити зв'язок між часом їх приходу й оптимальними термінами проведення сільськогосподарських робіт, сівби, посадки дерев, заходів щодо захисту лісів від пожеж, шкідників, хвороб та інш.

Тобто, фенологічні спостереження – це спостереження за водоймами, рослинністю, тваринним світом, господарською діяльністю людей)     

Давайте розглянемо фенологічний календар.

Сезонні спостереження в природі можна організовувати й на основі знання народних прикмет, прислів’їв, приказок.

Знання окремих сезонних явищ можуть допомогти при проведенні робіт на полях. Наприклад,

1.      коли зацвітає ліщина, настає пора сіяти петрушку та моркву,

2.      коли зацвітає верба, слід сіяти яру пшеницю, ячмінь, бобові

3.      коли починає зеленіти черемха, настає найкращій час саджати ранню картоплю, капусту, сіяти цукрові буряки

Аналіз прислів’їв також може допомогти розібратися із сезонними явищами в природі:

1.      «Грач  на горі – весна на дворі» (що підтверджує, що весна настає з прильотом птахів)

2.      «Ранні пташки росу п’ють, а пізні слізки ллють»

3.      «Весна багата на квіти, а хліб в осені позичає»

4.      «На добрий цвіт бджола летить»

5.      «Бджола летить на всякий цвіт»

 

Закріплення.

 

Робота з календарем метеорологічних та фенологічних спостережень.

 

 

Домашнє завдання.:а)параграфи:1 - 2 (стор. 8-9)

                    Б)  Підготувати повідомлення: Доклади учнів про уявлення людей форми Землі.

                    Уявлення давніх індусів про Землю

                     Уявлення давніх китайців.

                      Уявлення давніх греків

                      уявлення інших давніх народів

 

                 в) знайти прислів’я, приказки про погоду

                 г) вести метеорологічний і фенологічний календарі