7 клас                                    урок  № 23

Тема.  Стихійні явища природи. Екологічні проблеми. Заповідники та національні парки Африки.

Мета:  поглибити й систематизувати знання про природні зони Афри­ки; формувати знання про основні природоохоронні території Африки, стихійні явища природи, екологічні проблеми Афри­ки; сприяти розумінню причин виникнення екологічних проблем материка та загострення стихійних явищ; вдосконалити практичні вміння працювати з картами атласу.

Тип уроку:  комбінований.

Обладнання: фізична карти Африки, відеосюжети про національні парки та заповідники, підручники, атласи.

ЗМІСТ УРОКУ

І.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Географічна розминка.

Учні працюють у парах, використовуючи прийом «Взаємоперевір­ка» . Вони по черзі ставлять одне одному питання за картою Африки.

Бліцопитування.

1)             Які природні зони сформувалися на Африканському континен­ті?

2)             Чому в Африці переважають зональні природні комплекси?

3)             Назвіть основні особливості вологих екваторіальних лісів.

4)             Чому савани й рідколісся займають в Африці значні площі?

5)             Яким чином представники органічного світу пристосувалися до природних умов пустель?

6)             Які зміни в природних комплексах Африки відбулися у зв' язку з господарською діяльністю людини?

7)             Які явища природи можна зарахувати до стихійних лих?

 

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Африканська природа різноманітна, багата та своєрідна. Все­світньо відомі африканські національні парки, куди з'їжджаються туристи з багатьох країн подивитися на тварин у природному сере­довищі. Але ці природоохоронні території призначені не тільки для задоволення туристів, а й насамперед, для збереження та охорони унікальної природи материка, яка дуже постраждала через госпо­дарську діяльність людей. На жаль, негативні зміни в природному середовищі Африки відбуваються й в наші часи, що загострює еко­логічні проблеми та часто провокує виникнення стихійних явищ природи. На сьогоднішньому уроці ми з'ясуємо причини виникнен­ня стихійних явищ та проблеми охорони навколишнього середовища материка.

III.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Стихійні явища природи.

До стихійних явищ природи відносять усі фізико-географічні явища, які завдають шкоди господарству, погіршують умови життя людей і можуть призвести до їх загибелі та значних матеріальних збитків.

Більша частина Африки перебуває в несприятливих для життя і господарської діяльності людей природних умовах. Посушливі облас­ті, піщані та кам'янисті простори, зони можливих катастрофічних посух, надмірно зволожені території займають майже 2/3 площі ма­терика.

Одне з найбільших стихійних лих — посухи. Особливо страждають від них території саван, що прилягають до Сахари. Так, наприклад, багаторічні посухи 1968—1974 і 1981—1982 рр. призвели до заги­белі мільйонів голів великої рогатої худоби — головного багатства кочових народів Африки. Виснажлива посуха змінюється періодами дощів руйнівної сили. Заливні Дощі здатні стати причиною сильних повеней, через які страждають посіви культурних рослин. Потоки стихії, що розбушувалася, просто змивають їх разом із верхніми ша­рами ґрунту, житлом, призводять до великих людських жертв. Най­більша кількість опадів, зареєстрована на території екваторіальної Африки, склала 350 мм за добу! (Для порівняння: в Україні в серед­ньому випадає 550—650 мм опадів на рік!)

Багато лих приносять навали сарани, переносники сонної хворо­би — муха цеце і річкової сліпоти — мушка ціціліум.

Проблемне питання.

Чи можна стверджувати, що господарська діяльність людини найчастіше сприяє виникненню та поширенню стихійних лих? Яких саме?

 

 

2. Екологічні проблеми.

Екологія — наука, що вивчає взаємини між організмами та середо­вищем їх існування. У XX ст. у зв'язку з інтенсивним забрудненням навколишнього середовища і посиленням впливу людини на природу екологія набула великого значення й швидко розвивається.

Екологічні проблеми виникають у зв'язку з утручанням людини в природні процеси. Вони призводять до порушення рівноваги природ­них комплексів.

Зміна природних комплексів материка почалася ще в епоху його ко­лонізації європейцями. Вивезення коштовної деревини, вирубування  лісів під оранку полів призвели до виникнення небезпеки зникнення лісів, збільшення площі саван, виснаження ґрунтів. Наслідком непра­вильного ведення сільського господарства (випалювання лісів, надмір­ного випасу худоби) протягом століть стало посилення процесів опустелювання. За останні п'ятдесят років площа Сахари збільшилася на 650 тис. км² (для порівняння: площа України складає 603,7 тис. км²).

Велика кількість крупних тварин, особливо в саванах, привернула увагу любителів полювання. Одні з них прямували до Африки, підбу­рювані бажанням-здобути рідкісний трофей, інші — заради наживи, оскільки торгівля слоновою кісткою або рогом носорога приносила надзвичайні прибутки. Як наслідок деякі види тварин були повністю знищені (блакитна антилопа, підвиди зебр), а інші перебувають на межі зникнення (носороги, слони, леви, жирафи тощо).

Великих збитків природі Африки завдає видобування корисних копалин. Бідність африканських держав не дозволяє їм виділяти необхідні кошти на охорону навколишнього середовища. Проблема підсилюється ще й тим, що розвинені держави розміщають на тери­торії Африки екологічно небезпечні виробництва, наприклад такі, як переробка радіоактивної сировини, виробництво мінеральних добрив тощо.

 3. Заповідники і національні парки Африки.

Для збереження унікальної природи Африки, захисту тварин від винищування в африканських країнах із 30-х рр. XX ст. стали розроб­лятися спеціальні програми з розв'язання екологічних проблем. Один із напрямків цих програм — створення заповідних територій, які слу­жать і музеями, і лабораторіями живої природи.

— Які різновиди природоохоронних територій вам відомі?

Заповідник — ділянка території або акваторії, на якій зберігається в природному стані весь природний комплекс. Використовується для різнобічних комплексних наукових досліджень природи, збереження біологічної різноманітності.

Національні природні парки — природоохоронні, рекреаційні, на­уково-дослідні установи загальнодержавного значення, які створю­ються з метою збереження, поповнення та ефективного використання

природних комплексів та об'єктів. Особливістю національних парків є те, що охорона природи в них поєднується з раціональною організа­цією відпочинку населення та туризму.

Завдання.

На фізичній карті Африки знайдіть заповідники і національні пар­ки, назвіть їх і вкажіть, у яких природних зонах вони розташовані.

Заповідники та національні парки на материку займають великі площі, а їхня загальна кількість становить 392. Особливо багато їх у Південній і Східній Африці, а деякі з них мають світову популяр­ність. Найбільший африканський національний парк — Цаво, пло­щею більш як 2 млн га — розташований у Кенії. Тут у природних умо­вах живуть слони, бегемоти, антилопи Бонго, буйволи, а головним об'єктом охорони Є ї чорний носоріг, представників якого в Африці залишилося лише кілька сотень.    .

За кількістю видів і загальним числом тварин першим в Африці є за­повідник Серенгеті на півночі Танзанії. У межах заповідника живе більш як 1,5 млн представників великих ссавців, головним чином копитних. Тут можна побачити близько 35 видів рівнинних тварин, включаючи «велику п'ятірку» — слонів, носорогів, левів, бегемотів і буйволів.

У Південній Африці, у басейні правих приток річки Лімпопо розта­шований один із найбільших заповідників Африки — Національний парк Крюгера, де поряд зі слонами, носорогами, жирафами, левами, зебрами охороняється 17 видів антилоп. У болотах по берегах річок живе багато крокодилів. Своєрідного колориту лісам надає видове різноманіття птахів, особливо папуг із їхнім барвистим, надзвичайно яскравим оперенням.

Вивченню екологічних проблем Африки та її природоохоронних територій присвятили своє життя вчені-натуралісти, письменники, серед яких Б. Гржимек, Л. Котлоу, Дж. Даррелл, Дж. Адамсон. Якби тварини вміли говорити, то напевно б сказали слова подяки знаме­нитому вченому і мандрівникові Б. Гржимеку, невтомна діяльність якого врятувала життя тисячам тварин і поклала початок утворен­ню нових національних парків Танзанії. Події того періоду професор Б. Гржимек описав у книзі «Серенгеті не повинен умерти» та інших.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Творча лабораторія  (робота в групах).

Уявіть, що ви увійшли до складу експертної групи вчених, які вивча­ють вплив господарської діяльності людей на природу Африки. Складіть короткий звіт про роботу групи за планом, наведеним у таблиці.

 

Назва природної зони	Вид господарської діяльності	Наслідки	Пропоновані заходи охорони

 

 

 

 

 

 

 

 

Географічний крос.

1)             В Африці часто трапляються такі стихійні лиха, як ... .

2)             Із метою збереження органічного світу Африки створено такі природоохоронні території: ... .

3)             Відомими національними парками є ... .

4)             У національних парках і заповідниках Африки охороняються такі види тварин, як ... .

5)             «Літаючою чумою» місцеві жителі Африки називають нава­лу ....

V. ПІДСУМОК УРОКУ

— Значні території Африки відчувають на собі вплив різноманіт­них стихійних явищ природи, найбільш масштабними з яких є періо­дично повторювані посухи.

— Господарська діяльність на материку призвела до виникнення екологічних проблем — спустошення, збідніння органічного світу, поширення небезпечних хвороб. Поглиблюють екологічні проблеми примітивні методи господарювання, браконьєрство, економічна від­сталість африканських країн.

— Важливу роль у збереженні та відновленні унікальної природи материка відіграють природоохоронні території, кількість яких про­тягом останніх десятиліть збільшується.

VI.      ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1)             Опрацюйте відповідний параграф підручника.

2)             Позначте на контурній карті найбільш відомі природоохоронні території Африки.

3)             Напишіть твір-мініатюру про уявну подорож однією із заповід­них територій Африки.

4)      Спрогнозуйте, що може статися з кордонами природних зон Африки, якщо не будуть ужиті заходи для охорони природи материка.