7 клас                                                    УРОК 10

Тема. Атлантичний океан: клімат та водні маси. Органічний світ. Ви­користання природних ресурсів.

Мета: поглибити й систематизувати знання про особливості приро­ди Атлантичного океану; вдосконалити практичні уміння ха­рактеризувати кліматичні умови океану, властивості водних мас, природні багатства, наводити приклади представників органічного світу, встановлювати джерела забруднення вод океану; розвивати комунікативні навички, вміння працювати в малих групах.

Тип уроку:  вивчення нового матеріалу.

Обладнання: фізична карта світу, ілюстративні (відео-) матеріали природи Атлантичного океану, підручники, атласи.

ЗМІСТ УРОКУ

I.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ
Бліцопитування.

1)      У чому особливість географічного положення Атлантичного океану?

2)      Назвіть схожі риси географічного положення Атлантичного і Тихого океанів.

3)      Чому Атлантичний океан досліджений краще за інші?

4)      Які етапи вивчення океану можна виділити?

5)      Якими основними формами представлений рельєф дна Атлан­тичного океану?

6)      Припустіть, як географічне положення Атлантичного океану впливає на формування особливостей його клімату.

Географічний міні-практикум (виконується за варіантами).

Варіант І. Визначте довжину Атлантичного океану з півночі на південь за 20° зх. д.

Варіант II. Визначте довжину Атлантичного океану із заходу на схід за екватором.

II.        МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

На попередніх уроках ви зробили ряд відкриттів щодо природи та природних багатств Тихого океану. Настав час нових досліджень. На вас чекають безмежні простори Атлантичного океану. Сьогодні наша «творча лабораторія» складається з науковців різних спеціалі­зацій — кліматологів, гідрологів, біологів, економістів, екологів. Вони зібралися на конференцію, мета якої — обговорити сучасний стан природи Атлантичного океану, використання його природних ресурсів, та проблеми, що виникають через інтенсивну господарську діяльність в акваторії океану.

 

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Конференція (прийом «Акваріум»),

Представники кожної групи спеціалістів утворюють своєрідну раду, де дискутують за темами своїх досліджень. Решта учнів уваж­но слідкують за ходом дискусії. Потім доповідачі повертаються у свої групи, де обговорюють повноту виступу «спеціалістів» та у разі необ­хідності продовжують дискусію (кожен член групи може виступати тільки один раз).

Матеріал для  повідомлень учнів

  1.  Клімат та водні маси (кліматолог).

Атлантичний океан, простягнувшись від Північного до Південного поляр­ного кола, лежить у всіх кліматичних поясах Землі, тому його кліматичні умови досить різноманітні.

Над екваторіальними районами Атлантики впродовж усього року дуже спекотно й задушливо, небо затягнуте щільними хмарами, випадають рясні дощі. Прибережні води тут зелені й каламутні, оскільки до океану впадають великі річки — Амазонка, Конґо, Ніґер. Вони значною мірою опріснюють екваторіальні водні маси океану.

Більша ж частина океану розташована в помірних та тропічних широтах. З обох тропічних областей високого тиску в напрямку екваторіальних широт дмуть постійні вітри — пасати.

Південна тропічна частина океану перебуває під впливом південно-східно­го пасату. У ній практично немає циклонів. Небо лише де-не-де затьмарене купчастими хмарами.

У північній тропічній частині влітку й восени зароджуються Тропічні цик­лони, які нерідко перетворюються на урагани. Найбільше їх над Карибським морем та Мексиканською затокою.

У помірних широтах Атлантики панують західні вітри. Найбільшої сили вони досягають у помірних широтах Південної півкулі. А в Північній Атлан­тиці, поблизу острова Ісландія, розташований центр зародження циклонів, які прямують до Європи й мають значний вплив на формування її погодиих особливостей.

У полярних широтах кліматичні умови Атлантичного океану формують­ся під впливом Північного Льодовитого океану на півночі та Антарктиди на півдні. Потужні льодові язики виходять із глибин Ґренландії та Антарктиди і великими крижинами — айсбергами — виносяться у відкритий океан до 40° паралелей. Ці райони Атлантики небезпечні для судноплавства.

 

2.   Властивості водних мас (гідролог).

Властивості водних мас океану пов'язані з особливостями його клімату. В усьому океані середня температура поверхневих вод становить +16,5 °С, але Південна Атлантика на 6 °С холодніша за Північну — дає про себе знати вплив крижаної Антарктиди. Найбільша солоність води (37,5 %<>) спостері­гається в субтропічних і тропічних широтах, найменша (33 %_ц) — у прибе­режних водах Антарктиди.

В Атлантичному, як і в Тихому океані, утворюються два кола поверхневих течій, але через значну подовженість Атлантичного океану з півночі на пів­день у ньому більш розвинені меридіональні потоки вод, ніж широтні.

Через Північну Атлантику проходить тепла течія Гольфстрім — одна з найпотужніших у світі. На виході з Мексиканської затоки вона переносить 25 млн м'³ води за секунду. Це в 20 разів перевищує витрати всіх річок пла­нети. Прямуючи на північний схід, Гольфстрім розширюється, поділяється на кілька течій, що прямують у різні боки. Під дією західних вітрів один із найпотужніших потоків утворює Північноатлантичну течію, яка несе до північного сходу Європи мільярди тонн теплої води. Вона розтоплює кригу Берингового моря та помітно пом'якшує клімат північно-західної Європи..

 3.  Органічний світ Атлантичного океану (біолог).

Органічний світ Атлантичного океану за кількістю видів значно посту­пається Тихому та Індійському океанам. Однією з причин цього є його геоло­гічна молодість. Але в кількісному відношенні океан багатий на організми, життя яких пов'язане, у першу чергу, із широким розвитком шельфу.

У розподілі органічного життя океану чітко виділяється зональність.

У водах полярних широт навесні та влітку бурхливо розвивається план­ктон, яким живиться криль — маленькі ракоподібні завдовжки 1—15 см. Вони живляться планктоном, а самі є їжею для китів, тюленів, риб, каль­марів. Багаті на живі організми води Південної Атлантики приваблюють китів, які, долаючи відстань у 3 тис. км, припливають улітку з тропічних широт, щоб народити тут потомство.

У помірних широтах відбувається активне змішування різних водних мас, що сприяє глибокому перемішуванню води, скупченню риби. Особливо багаті на живі організми Північне та Балтійське моря. Тут із давніх часів виловлю­ють камбалу, тріску, скумбрію, оселедець.

У тропічних областях найбільш багаті на життя води холодних течій — Канарської та Бенгальської. Щільність планктону тут сягає 16 тис. особин на 1 м² води. Серед них багато летючих риб, рачків, кальмарів, восьминогів, акул. Промислове значення мають макрелі, тунець, сардини, анчоуси. Для тропіків і субтропіків океану характерні корали, особливо багато їх у Кариб­ському морі.

У теплих прибережних водах Мексиканської затоки живе ламантин. Жи­виться прісноводними рослинами, тому їх ще називають морськими корова­ми. Цей вид тварин перебуває на межі зникнення.

В екваторіальних водах Атлантичного океану високі температури сприяють бурхливому розвитку діатомових водоростей, які надають воді зеленого або буро-зеленого забарвлення. Тут багато риби, морських черепах, акул, медуз, каракатиць, далеко в океан із потужними потоками великих річок

«мандрують ». прісноводні риби.

4.   Використання природних ресурсів (економіст).

Атлантичний океан посідає перше місце серед океанів за ступенем гос­подарського освоєння. Із давніх часів біологічні ресурси океану інтенсивно використовуються. Він дає 20 % світового вилову риби та морепродуктів. Але останнім часом частка Атлантичного океану у світовому рибальстві змен­шується, наприклад тріска та хек, які раніше табунами кружляли навколо

рибальських човнів біля берегів півострова Лабрадор, унаслідок надмірного виловлювання перебувають під загрозою зникнення. Це стосується й китів, морських котиків, тюленів і багатьох інших морських організмів. Ось чому міжнародні організації розробляють заходи щодо регулювання вилову риби та інших мешканців океану. Так, у північних морях Атлантики у спеціаль­них сажалках вирощують лосося, біля берегів Франції та Іспанії — мідій, запроваджено жорсткі обмеження на виловлювання китів та ластоногих.

Шельфи Атлантики багаті на родовища корисних копалин. У Північному та Карибському морях і Мексиканській затоці видобувають нафту і природ­ний газ, поблизу тропічних берегів Північної Африки розробляють родовища фосфоритів, солей. Для виробництва солей морську воду закачують у негли­бокі резервуари. Коли під променями палючого сонця вода випаровується, залишається сіль.

Із пісків узбережжя Балтійського моря видобувають янтар — затверділу деревну смолу. Його використовують для виготовлення прикрас. Крім цього, із нього виробляють високоякісні лаки, медичний посуд, прилади, інстру­менти, використовують у фармакології, парфумерії, кольоровій фотографії, а також у сільському господарстві (як прискорювач росту).

У мулових наносах давніх і сучасних річок поблизу берегів Британських островів знайдено родовища олова, а біля берегів Південної Африки — ал­мазів. На більших глибинах океану зосереджені запаси залізо-марганцевих конкрецій.

У посушливих прибережних районах працюють опріснювальні установ­ки. Енергія припливу вод океану використовується в роботі електростанцій. Перша така електростанція була побудована в гирлі річки Ране на півночі Франції.

 5.   Проблеми забруднення вод (еколог).

Інтенсивна господарська діяльність на узбережжі та у відкритих водах створює загрозу природному середовищу Атлантики — забруднюються води, повітря, зменшуються запаси цінних промислових риб і тварин.

Від часів X. Колумба між Європою, Африкою та Америкою через Атлан­тичний океан пролягають численні водні й повітряні шляхи. Через Атланти­ку здійснюється понад 50 % усіх морських перевезень.

Щороку туристи з усього світу відвідують атлантичні курорти. У європей­ців найбільш популярними вважаються курорти Середземного та Чорного морів, Канарські острови. Громадяни України полюбляють відпочивати на Південному березі Криму та узбережжі Азовського моря. Узбережжя морів та океану зазнали відчутних змін через господарське навантаження: будів­ництво доріг, готелів, пляжів, розважальних комплексів тощо.

Із метою запобігання подальшому погіршенню екологічної ситуації в Ат­лантиці між країнами, що користуються її багатствами, укладаються між­народні угоди, розробляються наукові рекомендації щодо ощадливого вико­ристання ресурсів океану.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ   

Географічний практикум.

Позначте на контурній карті основні течії Атлантичного океану.

Екологічний тренінг.

Складіть причинно-наслідкові ланцюги впливу різних видів госпо­дарської діяльності людини на природне середовище Атлантичного океану. Наприклад:

Видобування корисних копалин із шельфу -»Забруднення вод океану та узбережжя шкідливими речовинами —> Збіднення органічного світу океану —> Погіршення складу повітря —> Погіршення здоров'я людей.

V. ПІДСУМОК УРОКУ

Кожна група формулює висновок за темою свого дослідження.

— Атлантичний океан простягнувся через усі кліматичні пояси Землі, що зумовило різноманітність його клімату. Більша частина океану розташована в тропічних і помірних широтах. Основними ви­дами циркуляцій атмосфери є пасати та західні вітри.

— Середні температури поверхневих вод дещо нижчі, ніж у Тихо­му океані, а показники солоності — вищі. У високих широтах трап­ляється велика кількість айсбергів і дрейфуючої криги.

— Видовий склад живих організмів Атлантичного океану посту­пається Тихому, але продуктивність на одиницю площі вища. Живі організми в океані населяють усю товщу води і поширені зонально.
Ресурси органічного світу є дуже виснаженими.

— Океан багатий на всі види ресурсів, але через їх інтенсивне гос­подарське використання спостерігається поступове виснаження біо­логічних ресурсів океану.

— Проблеми забруднення вод Атлантичного океану та шельфової зони потребують негайного розв'язання.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1)     Опрацюйте відповідний параграф підручника.

2)     Складіть план заходів щодо поліпшення екологічного стану Атлантичного океану.