6 клас

                                                    УРОК № 6

Тема.  Глобус. Види зображення земної поверхні на площині.

 Мета: формувати знання про різні види зображення земної по­верхні на площині і відмінності між ними; дати уявлення про глобус як найбільш точну модель Землі; розвивати спостережливість, логічне мислення, уміння створювати образ об'єкта; виховувати дбайливе ставлення до карт й інших картографічних матеріалів.

Тип уроку:   вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник географії, атлас, глобус Землі, карта півкуль, різ­ні за охопленням території карти, план місцевості, рисун­ки, аерофотознімки, знімки земної поверхні з космосу.

                                                                        ХІД уроку

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.     АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
Бесіда.

 

1)      Що являє собою глобус Землі?

2)      Підніміть руку, у кого вдома є географічні карти. Які це карти, що на них зображене?

3)      Де і для чого ви або ваші батьки використовували карти?

4)      Чи можна уявити собі мандрівника, що вирушає за тисячі кі­лометрів без карти? Чому?

5)      У яких видах діяльності людині необхідні карти?

6)      Коли ви вперше познайомилися з картами? Які де були карти?

III.    МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вступне слово вчителя.

Сьогодні ми розпочинаємо знайомство з одним із надзвичайних ви­находів людини — картою. Що ж у ній надзвичайного? Карта містить величезну кількість інформації — у сотні разів більше, ніж відповідні їм за площею словесні описи різних районів Землі. Карта не тільки показує, де розташовані географічні об'єкти, але й розповідає про їхні розміри, форму, положення стосовно один одного.

Також ми поговоримо про інші способи зображення земної поверх­ні. Деякі з таких зображень, наприклад аерофотознімки, з'явилися набагато пізніше перших карт, проте карта і на сьогодні має величез­ні переваги. А почнемо ми розгляд нового матеріалу зі знайомства із самостійно зробленою моделлю нашої планети — глобусом

 

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

 

1.      Глобус —об'ємна модель Землі.

 Евристична бесіда.

Моделі яких предметів ви бачили? Чим відрізняються моделі від предмета? Що між ними спільного?

Розповідь учителя.

Як би ми не намагалися зобразити Землю на площині, зробити це без спотворювань не вдасться. А об'ємна модель Землі — глобус — найточніше передає зовнішній вигляд нашої планети, розташуван­ня й обриси материків, островів, океанів, озер. (Учитель демонструє глобус.)

— Як ви вважаєте, чому це так?

Якщо ви спробуєте обернути м'яч аркушем паперу, то переко­наєтеся, що аркуш звичайної форми не приляже до м'яча щільно. Для виготовлення глобуса Землі спеціально створюється карта сві­ту особливої форми, якою обклеюється куля. Ця карта складається з окремих сегментів, суцільною смугою вона йде тільки в районі екватора.

Одним із недоліків глобуса є його громіздкість. До того ж, уна­слідок значного зменшення реальних розмірів нашої планети не­великі об'єкти на звичайному глобусі позначити неможливо. Якби ми захотіли створити глобус у масштабі настінної карти, наприклад 1 : 5 000 000 (в 1 см 50 км), то його діаметр складав би близько 2,55 м. Тому в навчальній і практичній діяльності більш широко використо­вуються географічні карти.

У 1492 р. німецький географ Мартін Бехайм створив перший ві­домий нам глобус, де відбив уявлення про Землю напередодні епохи Великих географічних відкриттів. Східне узбережжя Азії на глобусі розташоване в тім місці, де в дійсності розташоване східне узбереж­жя Америки. Тихий океан, Америка та деякі інші великі географічні об'єкти на глобусі відсутні. Такі ж погляди на земну поверхню мав і Христофор Колумб.

 

2.  Зображення земної поверхні на площині.

Розповідь учителя

На рисунках, аерофотознімках, планах і деяких картах зображу­ється місцевість — ділянка земної поверхні, що характеризується спільними ознаками. Рисунок дає уявлення про нерівності земної

поверхні цієї місцевості (наприклад, це рівнина або гори); характер рослинності; господарські об'єкти (дороги, житлові будинки, заводи, лінії електропередач та ін.). Але для географів рисунок має певні не­доліки. Так, він показує вид місцевості збоку, у результаті чого добре видно тільки предмети, розташовані на першому плані, інші або май­же непомітні, або зовсім сховані від нас. За рисунком не визначиш сторони горизонту, точну відстань між об'єктами, висоту місцевості. До того ж далеко не кожний може виконати рисунок, та й часу це забирає чимало. Із цих причин рисунки не знайшли широкого засто­сування в географії.

Значно більше інформації про місцевість можна одержати за до­помогою аерофотознімків, які зазвичай робляться з висоти 4—5 км. Для цього на літаку або іншому літальному апараті встановлюється спеціальний фотоапарат, що працює автоматично і забезпечує ви­соку точність зображення. На відміну від рисунка, аерофотознімки дають зображення місцевості зверху, на них добре видно всі предме­ти і можна визначити їхнє положення стосовно один одного. Однак усю необхідну інформацію з такого знімка одержати не можна, на­приклад визначити висоту місцевості; призначення господарських об'єктів; назви населених пунктів, річок, озер. Тому аерофотознімки дешифрують, тобто встановлюють, які об'єкти на них зображені.

Знімки місцевості з космосу відрізняються від аерофотознімків значно більшим охопленням території.

Бесіда.

Де і для чого використовуються різні зображення місцевості?

Назвіть їхні переваги й недоліки.

 

3. План і карта. Поняття про плани і карти, їхні переваги порівняно до рисунків, аерофотознімків і знімків із космосу.

Розповідь учителя.

Найбільш повну інформацію про характер земної поверхні, об'єк­ти і предмети, розташовані на ній, можна одержати з плану місцевос­ті і карти. План місцевості — це креслення, на якому за допомогою умовних знаків зображена невелика ділянка земної поверхні в змен­шеному виді. Під час складання плану часто використовують аеро­фотознімки цієї місцевості і проводять необхідні виміри. За допомо­гою умовних знаків на план наносять об'єкти; передають характерні риси окремих ділянок земної поверхні. Стрілкою на плані місцевості вказують напрямок на північ. Якщо стрілка відсутня, то у верхній частині плану — північна сторона, у нижній — південна, у правій — східна, а у лівій — західна. За планом місцевості можна довідатися назви і місце розташування населених пунктів та інших географіч­них об'єктів; визначити напрямок течії річки і її ширину, на скільки одна ділянка місцевості перевищує іншу.

План місцевості охоплює невелику територію, тому на ньому не враховується кулястість Землі, тобто поверхня умовно вважається плоскою. План є частиною карти.

Географічною картою називають зменшене й узагальнене зобра­ження земної поверхні на площині за допомогою умовних знаків. На відміну від планів, карти відображають значно більшу територію, це може бути і вся планета. На картах зображуються найбільші й най­важливіші географічні об'єкти, і для їх позначення можуть викорис­товуватися інші умовні знаки. На картах обов'язково враховується кулястість (кривизна) земної поверхні.

Карта є надійним супутником і помічником, а іноді вона «рятує» туристів, мандрівників, мореплавців і дослідників.

Як і глобус, карти світу називають моделями Землі.

 

Додаткова інформація

Елементарні географічні знання люди мали ще в сиву давнину. Вони знали район свого мешкання і могли зобразити його у вигляді найпростішого зображення земної поверхні. Це підтверджують" ар­хеологічні знахідки на багатьох континентах — примітивні рисунки місцевості, зроблені на кістяних пластинках, каменях, стінах печер, бересті. Учені встановили, що їм багато тисяч років.

У 70-х рр. XX ст. в Черкаській області археологи знайшли най­давніше креслення місцевості, вирізане на бивні мамонта. Йому при­близно 15 тис. років! Серед безладних подряпин учені розгледіли рисунок навколишньої території: схил гори, стовбури дерев, річку, на березі якої розпізнавалися зображення чотирьох споруд. За цією «картою» археологи розкопали три великих житла, складені з кісток мамонтів. Але ж на рисунку їх було чотири! Пошуки тривали довго, але археологи все-таки знайшли і четверту споруду. Стародавня «кар­та» виявилася точною.

 

V.     ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Географічний практикум.

Заповніть таблицю «Способи зображення місцевості», указавши, чи можна, використовуючи різні способи зображення місцевості, що випливають із характеристики, визначити висоту, відстань між об'єктами і сторони горизонту, розташування і призначення госпо­дарських об'єктів.

 

Спосіб	Висота місцевості	Відстань між об'єктами	Сторони горизонту	Розташування і при­значення господар­ських об'єктів
План
Рисунок
Аерофотознімок

Бесіда.

1) Що об'єднує ці поняття: план, глобус, карта, знімок земної поверхні з космосу, рисунок земної поверхні, аерофотознімок земної поверхні.

Об'єднайте ці поняття в кілька груп за самостійно визначени­ми ознаками. Поясніть свою відповідь.

Які переваги має глобус порівняно з картою?

VI.      ПІДСУМОК УРОКУ

Учитель оцінює навчальну діяльність учнів.

VII.     ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1)   Опрацювати відповідний параграф підручника.

2*¹) Фахівці стверджують, що карта містить у сотні разів більше інформації, ніж відповідні їм за площею словесні описи різних районів Землі. Чи згодні ви з цим твердженням? Поясніть свою точку зору.